Де серце з небом розмовля.

Людське існування – як білий аркуш паперу – незвідане, утаємничене, непередбачуване...

Господь кинув болгарську дівчинку Вангу у вир піску, у вир часу, у вир страждань. Він відібрав у неї зір, а дав взамін геніальність віщування минулого і майбутнього, дав дозвіл на спілкування з людськими душами.

Про ставлення Бога до долі Сашка Пантелея я замислився після ознайомлення з рукописом цієї збірки.

Він – справді талановита молода людина: школа з золотою медаллю, інститут – з відзнакою про вищу освіту, в кожному поетичному конкурсі – лауреат, в кожній новій збірці поезій – стрімкий злет, і в формі, і в змістові.

Чимало довелося мені писати рецензій і передмов, але щоб при прочитанні я забувався, що я – рецензент, щоб перечитувати деякі рядки знов і знову, брати енциклопедії і тлумачні словники щоб пересвідчитися в дійсності того чи іншого слова, тієї чи іншої постаті всесвітньої історії – це, мабуть, вперше.

Я закохався в поезію Олександра Пантелея, відчув смак прадавньої нашої мови, до якої він прийшов через постійне читання, заглиблення в історію, в простори Інтернету...

Тільки поет може побачити, як

„Над степом вись у синім капелюсі

Переліски далекі обійма.”

І лише поет може сказати:

„Мій дім отам, де жалива,

Толоки соняхів ярами,

Де літо душу розрива

На осокорах солов’ями.”

Серце автора постійно відчинене для страждань, сподівань, це він здатен дівчині зізнатись: „люблю тебе собі на лихо,” хоча „тільки ми, як два світила, не зустрінемось з тобою” і через це хлопець як „нестиглий колосок на життєвім полі” „душу положив на любові жорна”.

Рідна земля увійшла в його „зболіле серце”, це тільки вдома „на піддашку хвилястої висі грає вітер кремлями тополь”, тільки тут „в серці думка плаче, сніг летить з-під Божого крила” і „протяг, сонливо вбиваючи час, на каштанах свічки задуває”, „Пан Мороз рубає дрова”.

Тільки безмежно закохана в життя людина відчуває, як:

„Витік день із сонячного глека,

В’яже хмарки нитка золота.

І летять з-за обрію лелеки

По дорозі вічного буття”.

Для Сашка „явір в бузині – то мій дід, що втік із раю і співа з-під вус мені”, для нього „з імли піють радісно півні відгомінням погаслих зірок” і „хата снить під очеретом тихо в яблуневому саду”.

Можливо, поеми, мов баржі „перевантажені вище ватерлінії” невідомими словами, іменами, фактами. Це добряче  відволікає непідготовленого читача.

Але в „Оді величі” є такі рядки:

„Свята Вітчизна, де у ній

Один народ на спільній мові

Великих справ, величних мрій,

Будує свій собор любові…”

Саме з цих рядків і виникла назва збірки „Собор любові”.

Олег Головко,

член Національної спілки письменників України

    Личный подход к каждому клиенту, учитывание его интересов, целей и пожеланий являются основным организующим моментом СП "Про-Графика".

    При разработке макета клиенту предоставляется несколько вариантов будущей визитной карточки, листовки, флаера, рекламного буклета и т.п. с возможностью дальнейшего изменения макета  (изменение реквизитов, расширение видов деятельности, открытие филиалов...). Предоставление вариантов макетов заказчику возможно и лично, и по электронной почте. Возможны выезд на заказ и доставка готовой продукции в пределах городов Кременчуг и Комсомольск, отправка заказов почтой или экспедиторскими агенствами.

    При необходимости, по желанию заказчика,  созданный нами оплаченный макет переносится на сменный носитель